Виховні години

Тема: Рушник – це дому давній оберег, споконвіків родину він беріг.

Мета: ознайомитись із рушником як оберегом українського народу, із звичаями і обрядами повязаними з рушником, значенням символів на рушниках, про види рушників, розвивати інтерес до історії вишивки, виховувати повагу до праці майстринь.

Вихователь: Добрий день мої любі малята і шановні гості. Щиро вас вітаю в нашому класі. Ви мабуть звернули увагу на святково прикрашений класну кімнату, і звичайно на вишиті рушники. Від сивої давнини до наших днів, у радості і горі рушник не від’ємна частина нашого побуту.

Гостей годиться хлібом – сіллю зустрічати,

Привітним, гожим словом вшанувати.

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові,

Про цей рушник сьогодні й піде мова.

{Діти вручають хліб гостям}

Вихователь:  Хліб – сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність та шану, тих хто виявив її. Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією в наш час.

-          Діти скажіть, а чим на вашу думку раніше прикрашали домівки наші предки?

Ось сьогодні ми з вами поговоримо про рушник. В народі кажуть “Рушник – це дому давній оберіг, споконвіків родину він беріг”, тому це і буде темою нашої виховної години.

Хлібом і сіллю зустрічали дорогих гостей. З вишитим рушником приходили в хату, де наробилася дитина. З рушником матері проводжали своїх синів в далеку дорогу. Рушником перев’язували сватів. Рушник стелять під ноги молодятам які одружуються. Гарно оздобленими рушниками накривають кошики з паскою на Великдень , коли ідуть до церкви.

-          А о ще на вашу думку прикрашали рушником в оселі? {портрети, ікони, образи святих}

Та не тільки прикрашали портрети вишитими рушниками, а й самі портрети вишивали. Ось подивіться, у мене також є  вишитий портрет.

-          А чий це портрет, хто знає?  {Т.Г. Шевченко}

-          Чи знаєте ви, як створюється рушник?

Вихователь:  Щоб створити полотно для рушника потрібно посіяти льон, виростити його. Коли льон зацвітає, він набирає синього кольору неба. Потім льон збирають, сушать, обмочують, прядуть нитки, тчуть полотно, вибілюють і вишивають ось такі гарні рушники.

Колись в Україні не було такої дівчини, яка не вміла ткати і вишивати. За давнім звичаєм тільки-но дівчина підростала вона мала собі готувати придане. Довгими осінніми, зимовими вечорами вишивала рушники, сорочки, хустинки. Вишивали такі малюнки щоб не були схожі на інші за їхньою якістю оцінювали дівчину, як майбутню господиню. Рушники берегли, їх передавали як обереги з покоління в покоління.

Існують різні види вишивання рушників:

-          хрестик

-          гладь

-          мережка

-          ришельє

Але найпоширеніші  - це хрестик і гладь.  Вишивають рушники і різними кольорами.  Кожен регіон в Україні має свої кольори. От для західних регіонів властиві різнобарвні кольори, а для центральних притаманні – червоний, чорний та синій колір.

-          А чому червоний та чорний кольори у нас в Україні найбільш популярні?

Так, червоний колір – то колір калини, щастя, любові і щасливої долі. Чорний колір – це колір землі нашої родючої, інколи і смутку.  Бо дійсно ці кольори гарно поєднуються.

Найдавнішими узорами вишивки є геометричні узори – лінії, кола, хрестики, ромби, які символізують сонце, зорі, землю воду. Пізніше на рушниках почали вишивати рослини і тварини:

-          Калину – символ дівочої краси і невмирущого роду.

-          Дуб – символ чоловічої енергії та сили.

-          Мак – захист від усього зла.

-          Виноград – символ створення сімї.

-          Ластівка – символ доброї звістки.

-          Лебідь – символ вірності.

-          Соловей і зозуля – символізує продовження роду.

А зараз трошки відпочинемо і порухаємося.

Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться.

За щасливий день вчорашній,

Ви до сонця потягніться,

Веретеном обкрутіться,

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте.

Легенда про рушник

(Вихователь читає легенду).

Було це дуже давно, коли зродилися кришталеві сльози-намистинки, що росою в народі звуться, коли пташки до сонечка літали та щоранку тією росою вмивалися.

Жила тоді в одному селі мати і мала вона трьох красенів-синів. Працьовиті були вони і люди їх поважали. Одного лише хлопці не вміли — вишивати як їх ненька. Сядуть біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:

— Ви, матусенько, шийте та вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжується у ваших руках квіти та птахи.

Горнулася мати до синів і такі мудрі слова їм говорила:

— Долю я вам кожному вишию, а пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх.

Багато вишила мати за своє життя рушників і всі між синами розділила. Даруючи, навчала:

— Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, куди б не йшли, а рушник в дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже.

Та життя людини, як дитина, швидко минає. Померла старенька, мати. Осиротіли сини. Поховали свою неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив.

Правду кажуть чи ні, та чутка про те диво й понині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити рушник на згадку.

Перегляд відеоролика про рушник.

Вихователь:   Багато ми сьогодні дізналися про рушник і я думаю, що кожен із вас захоче мати такий рушничок який був би дорогий вам. Тому я хочу вам запропонувати створити свій рушник.

Творча вправа “Мій маленький рушничок”  діти розфарбовують рушник.

Підсумки:  Дякую , що завітали до нас на виховну годину. І на прощання хочеться  сказати:

Наше життя це біле полотно, на якому доля малює свій візерунок. Тож нехай на полотні нашого життя переплітаються радісні червоні, жовті, зелені, блакитні кольори і вічними будуть здоров’я, достаток, щастя та злагода.

 Тема: «Солов’їна, барвінкова, українська мова»

Мета: Донести до учнів красу та багатство української мови, формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ані народ, ані Україна, як держава; розширювати знання про красу  і багатство української мови. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Психопауза

Тепло своїх долоньок я друзям віддаю,

Виховну годину я радісно почну.

 

А для того щоб дізнатися тему виховної години , я пропоную пограти у гру «Дощик змив букву».

(на дошці написана тема виховної години з пропущеними буквами , діти повинні назвати букви які змив дощик) «Соло_`їна,  барв_нко_а,  укр_їн_ька   м_ва»

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято української мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші предки. Мова є душею нації, чим може пишатися наш народ.

Гра «Чарівна скринька»

Заглянувши до скиньки ви побачите, що на дні лежить найцінніший скарб нашої планети Земля, але про побачене нікому не говорити.

(в скриньці лежить дзеркало, в яке діти бачать своє обличчя)

 - Який же скарб ви там побачили?  (своє обличчя)

- Чому діти є найціннішим скарбом нашої планети? (діти висловлюють свої думки)

- Що дитині треба?

Дім красивий, білий

Мамин погляд добрий

І батька дорогого

Чути добре слово

Прислухайтесь, з ранку до вечора навколо вас звучить мова. Ось у  кімнаті з кимось розмовляє мама, в телевізорі, з вулиці долітають ледь чутні голоси людей. Ми так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання мови. Ми чуємо її лише тоді, коли вона звернена до нас.

-         А тепер уявіть на хвилинку, що мови нашої та інших мов на землі ще нема.

-         Якою б була земля? Якими були б ми?

-         Яка картина вам уявилась?

Похмура картина : не має міст, сіл, не ходить транспорт, скрізь тихо, пусто, сумно.

-         А хто там боязко визирає з печери?  Тож первісна людина! Скоцюрбилась від страху й холоду, натягує на голі плечі якусь шкуру…

Такими були наші пращури колись,  такими вони залишилися б і зараз, якби не зробили велике відкриття -  винайшли мову.

-         А для чого нам потрібна мова?

-         Від кого першого ви її чуєте?

Ребуси.

 Відгадавши ребуси ми дамо відповідь на ці запитання.

7’я

Р(1) а

У‘їна

А чому ми поряд з словами сім’я, родина назвали слово Україна?  (Відповіді дітей)

У кожної людини є своя рідна земля. Ми живемо в Україні – це наша батьківщина. Тут ми народились, тут живемо, тут поряд наші найдорожчі люди.

Кожна держава має свої символи, традиції, звичаї. І звичайно ж  свою мову. Наша мова ніжна, співуча, мелодійна. І для того, щоб вона була такою завжди, її потрібно добре знати, вивчати, любити і доглядати. Україна залишається багатомовною країною, але знання державної мови повинно стати законом для всіх громадян які проживають в Україні.

Наша рідна мова – цілюще джерело, з якого черпають силу наші пісні, думи, легенди, наші літературні надбання.

Вірші.

А зараз ми перевіримо, чи знаєте ви вірші про нашу українську мову.

(діти розповідають вірші)

Учень 1

Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

Літери дитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

Українська мова.

Учень 2

Барвінково, волошково

В небі світиться зоря.

Починаймо рідне слово

Зі сторінки «Кобзаря».

Рідне слово любить ненька,

І співає: «Люлі-лю».

Так любив його Шевченко,

Так і я його люблю.

Учень 3

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

Учень 4

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

          Учень 5

          Річ не про те, що мова солов’їна,

          Бо мова глибше, ніж пташиний спів,

          В її скарбниці – доля України,

          Космічна нерозгаданість віків.

Фізкультхвилинка.

Трава низенька-низенька,      (Всі присіли) 

Дерева високі-високі.            (Піднімають руки вгору) 

Вітер дерева колише-гойдає  (Обертаються) 

То вліво, то вправо нахиляє  (Нахил вправо, вліво) 

То вгору, то назад,                (Потягуються вгору, назад) 

То вниз нагинає.                    (Нагинаються вперед) 

Птахи летять – відлітають,     (Махають руками) 

А учні тихенько за парти сідають.(Всі сідають). 

Загадки

-         А зараз, діти, давайте трошки повідгадуємо загадок!

Серед літа біля липки

Виграють сопілки, скрипки.

Це не скрипка, не сопілка,

То медок збирають … (бджілки)

-         Що ви знаєте про бджілок?

-         Чим корисні бджілки?

Диба – диба у лісок,

Кожушок із голочок.

На нім яблучка, грибочки,

Золотистії  листочки. (Їжачок)

-         Де живе їжачок?

-         Що він їсть?

Пошкребуться тут і там,

Кішці спокою не дам.

Зледачіли б кішки

Без малої … (мишки)

-         Які слова допомогли відгадати?

До пухнастого хвоста

Личить шубка їй руда.

Як рушає полювати.

Не виходить зайчик з хати. (Лисичка)

-         В яких казках зустрічається лисичка?

-         Молодці, діти, добре повідгадували загадки!

Перегляд відеоролику

 А зараз я вам пропоную переглянути відеоролик «Українська мова».

-         Про що це відео?

-         Що ви уявляли собі під час перегляду відео?

Заключна частина.

Ось закінчилася наша виховна година . а щоб перевірити чи уважно слухали, пропоную відповісти на запитання «Бліцтурніру»

-         Як називається наша держава?

-         Як називається головне місто України?

-         Що є найціннішим скарбом нашої держави?

-         Як називається наша мова?

-         Яке значення має мова для людей?

-         Чому треба берегти мову?

Дякую за увагу!!!